Ніч глибока. Десь пес завиває.
Місяць блідне, зчарований сном.
Тільки мама ще не засинає –
Ловить тіні за темним вікном.
Чи ти, сину, у барі нічному?
Чи в кафе куриш "модний" кальян?
Чи дівча проводжаєш додому?
Сієш зерна добра чи бур’ян?
Не спіткнися на нижній щаблині.
Знаю – ваблять розваги нічні.
Це не наші, дитино, святині.
Не зігріють манливі вогні.
Скавулить десь собака далеко.
Мамі в коси вплелась сивина..
Небезпеко, нічна небезпеко…
Нерв – натягнена віброструна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799437
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.07.2018
автор: Галина Брич