Перемогло в житті кохання!

[i](За  мотивами  поеми  Шота  Руставелі  «Витязь  в  тигровій  шкурі»)[/i]

[b]В    Аравії  жив  мужній  воїн  Автанділ
Який  кохав  свою  царівну  Тінатіну.
Трояндою  краса  її  цвіла  -
Красуня  перша  на  усю  країну.
Любив  її  він  більше  за  життя,
Її  очей  бездоннії  озера.
І  на  прохання  Тінатіни  на    три  роки
Поїхав  він  шукати  Таріела.
Царівна,  за  цю  послугу  йому,
Дарунок  дорогий  подарувала
І  при  поверненні  героя  із  походу
За  нього  вийти  заміж  обіцяла.
Автанділ  довго  мандрував  по  світу
Й  на  мить  не  забував  своє  кохання,
Хотів  би  витязя  знайти  в  тигровій  шкурі,
Здійснивши  цим  коханої  бажання…

Коли  скінчився  третій  рік  поневірянь,
Знайшов  він  Таріела  у  мороці  страждань…
Із  Таріелом  дівчина    жила
Сестра  Асмат  -  вона  була.
Нещасний  витязь  весь  час  ридав,
Тому,  крізь  сльози,  все  розповідав.
В  Індії  принцеса  Нестан-Даріджан  жила,
Мов  вранішня  зоря  вона  була.
І  славний  витязь,  був  закоханий    у  ту  красу,
Любив  її  як  соловей  росу…

Але  не  довго  їм  сіяло  сонце,
Не  довго  доля  їм  сіяла,
Постукала  біда  у  їх  віконце
І  нить  кохання  їхня  обірвалась.
Одного  дня  раби  два  чорношкірі
Принцесу  викрали  з  покоЇв
І  посадивши  її  в  човен
Поплили  вдалеч,  до  чужих  країв.
Коли  страждаючи  шукав  принцесу,
Сміливий  витязь  у  тигровій  шкурі
В  цей  час  тендітна  Нестан  –Дареджан
Була  закована  у  кам’яному  мурі.
І  ось  закінчив  повість  Таріел,
В  його  сумних  очах  сльоза  бриніла,
І  заспокоївсь  на  хвилину  він
Як  вчув  слова  надійні  Автанділа.
Сказав  він:  «Не  сумуй  мій  брате  дорогий
Мине  цей  час  незгоди  і  обману
І  із  полону  визволимо  ми
Твою  кохану  Нестан  –Дареджану.
Таріел,  Автанділ,  і  Фрідон
У  нерівні  вступали  бої
Віднайшовши  Нестан-Дареджан
Врятував  із  полону  її.
Цар  Фрідон  повернувшись  в  свій  край,
Влаштував  не  звичайне  застілля
Таріелу  й  Нестан-Дареджан
Цілий  тиждень  шуміло  весілля.
А    в  далекій  країні  Аравія
Автанділ  й  Тінатіна  ішли  до  вінця
І  цар  Ростеван  веселивсь  від  душі
І  весіллю  здавалось  не  буде  кінця…

Якщо  поему  Руставелі  прочитати,
То  висновок  такий  можна  сказати:
Крізь  всі  тривоги  і  страждання
Перемогло  в  житті  кохання!





[/b]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799453
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.07.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч