Колись давно, до нашої ще ери…

́Колись  давно,  до  нашої  ще  ери,
Що  навіть  Бог  ще  немовлям  не  був,
Блукали  світом  співаки-гомери,
І  вітер  відкриттів  цікавих  дув.
Коли  були  реаліями  міфи,
І  білий  світ  геть  лопався  від  див,
Коли  степи  не  знали  й  тіні  Скіфа
(його  Геракл  ще  не  породив).
Коли  могла  сховати  справжнє  військо
Невитоптана  зайдами  трава,
Проходили  стада  тут  кіммерійські,
Про  подвиги  співала  тятива,
Про  прямоту  і  нелюбов  до  свинства,
Та  іншої  гидоти  взагалі,
І  це  все  називалося  дитинством
Моєї  невмирущої  землі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799534
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 16.07.2018
автор: rutzt