За пів по ночі. Десь, колись
Я так хотів щоб ти любила
Мене. Я душу би зігрів
І розпустила б свої крила...
За пів по ночі. Я вже інший
І ти не та. Та це нюанси
Десь загубилися романси
Що надували нам вітрила.
За пів по ночі. Він це зміг.
Що я старався-все задарма
Така мабуть у мене карма
Не зміг. Як вирок-так, не зміг.
За пів по ночі. Ним не стану ..
Бо я-є я. І крапка тут!
Ледь- ледь торкнувшись твого стану
думки... не скинуть твоїх пут.
Моя молитва- це твій сон
Десь неспокійний, десь жагучий
Колись же ж рвались в унісон
Наші серця, на всіх плюючи!
За пів по ночі. Я кохаю
Цю карооку загадковість
Мені вона допише повість
І буде знать- її кохають..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799571
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2018
автор: Katran