Покусала мені ноги мошкара,
А руки зв’язані мовчанням болю,
Книпи ставить дрібні Доля не зі зла,
Я ж хочу гуляти вільно по полю,
Де природа до мене так добра,
Де обрієм я лечу поволі,
Де ліс ховає таємниць імла,
Де я кохаюсь у видноколі.
Потерплю! Що ця нікчемна мошкара?
Адже маю велику силу волі!
Розправлю уяви широко крила
І полечу Щасливий на роздолі.
15.07.2018
Дача
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799652
Рубрика:
дата надходження 17.07.2018
автор: Левчишин Віктор