Через дощ, серед туману
самотня дівчина іде,
а може дощ - їй буде пара,
а може дощ з нею буде?
З дощем - самотність наодинці,
серед людей самотність буває,
із парасолею там кожен інший,
ніби в юрбі, але самотнім йде.
Вона ступає крізь дощі і мряку,
і краплі стануть здоганять,
а через парасолю не змочити,
тільки дрібними доторкать.
Сірий світ рожевим дихав,
у цьому світі світиться сама
червоним кольором тканини,
яскравим кольором життя.
17.07.2018.
Картина: PETE RUMNEY
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799829
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2018
автор: Светлана Борщ