Голка коле, нитка обіймає
Домоткане сіре полотно.
Із любов’ю мама накладає
Сину долю на новеньке тло.
Ось червона ниточка малює
Маки і кохання навзаєм,
Нехай доля синова мандрує
По життю без зрад і без проблем.
А зелена ниточка в мережці
Стелиться травою на поріг,
Щоб вертався по батьківській стежці
Син з далеких і важких доріг.
Війни щоб страшні тебе минали,
А як треба буде край свій боронить,
Смерті щоб повз тебе пролітали,
Кину в візерунок я небес блакить.
Жовта, фіолетова, рожева,
Помаранчева і ясно-голуба –
Доля щоб була твоя весела,
Щастя різнобарвне принесла.
А коли всі нитки на тканині,
Краплю чорної в узор свій нанесу.
Щоб щодня, щоб кожної хвилини
Цінував життя свого красу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800122
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2018
автор: Волинянка