У людства є затія – дивитись у вікно.
Хтось дивиться уважно, хтось дивиться знічев'я.
Це просто літній вітер цілує у чоло,
Приліплюють до себе в оселях підвіконня.
Малеча верещить – потрапила під дощ.
Від нього дремене швидкий електропотяг.
Лише скульптура-клен, а ще – розлогий плющ,
Змочити залюбки готові пишний одяг.
21.07.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800175
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.07.2018
автор: DIaMONd88