Залишаю увесь сум позаду,
Втомлені плечі маскую,
Приведу себе трішки до ладу.
Трішки посмішки, й слів " та жартую".
Закриваю рубці тихим плачем
У кімнаті, де спить німа тиша.
Твою слабкість ніхто не побачить,
Хіба що водойма найглибша.
Замалюю нічні кошмари,
Що без дозволу зазирають.
Обійму кашемірові хмари...
Ті швиденько заколихають.
Не впаду на коліна до долі,
Не принижусь й не стану молити.
Злечу в небо,хоч крила ті кволі,
За минулим не буду тужити.
Онімію для всіх криводушних,
Для тих, хто не зна часу цінність.
Виглядатиму, ніби бездушна,
Хоч я просто сховала наївність.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800202
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.07.2018
автор: дівчина з третього поверху