Впиваємось п’янким вином-нектаром
Із шумовиння білого садів.
Ген, солов’ї запіли-засвистали –
Вечірнім зорям кожен з них радів.
Коли душа пташиними піснями
Й теплом весняним повниться ущерть,
І синь небес, і сонечко над нами,
Тоді здається, що потрібно ще?
Та так уже влаштована людина,
В гармонії щоб жити з усіма:
З природою, в суспільстві й в теплу днину
Душі щоб не морозила зима.
15.05 2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800313
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.07.2018
автор: Ганна Верес