Повзе угору вперто плющ
вночі і вдень, у дощ і спеку.
Під вітром поряд гнеться кущ,
та до плюща йому далеко.
Обвив той стовбур і гілля
здорового, міцного дуба,
зібравсь наверх і відтіля
вже розпускає гордо чуба.
В житті буває часто так,
що й без хребта гнучке свавілля
вилазить дубу аж на карк,
здавивши корінь, стовбур, гілля…
23.07.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800367
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.07.2018
автор: Олександр Мачула