Відцвіте, полиняє, зблідніє
І на землю, як лист упаде.
Потім вітер по світу розсіє...
Тих слідів вже ніхто не знайде.
Може, вітер згадає й заплаче,
Як убили колись ви любов.
Поховали...Ніхто, щоб не бачив.
Не повернеш минуле вже знов...
Це не пазли, що можна складати,
Не мозаїка, що без душі.
Дасть лиш змогу колись пригадати,
Коли осінь замучать дощі...
Ось такою бува нелюбов...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800394
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2018
автор: Н-А-Д-І-Я