Найкрасивіша жінка, що до серця,
Які б у неї очі не були…
Важливо ще, як та дівчина зветься,
А решта все нікого не болить…
Дівочий стан дарований батьками,
Колись такою матінка була…
Дивись завжди яке коріння мами,
Щоб знав напевно, чи твоя судьба…
І головне любити до безтями,
Ковток повітря завжди щоб на двох.
Твоя красуня зліплена батьками,
А дав життя Всевишній, тобто – Бог.
Любити так, щоб квітка не зів’яла,
Горнулася до вашого плеча.
І все життя від радості сіяла,
Була щаслива, горда й молода.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800453
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2018
автор: Віталій Назарук