дивлюсь як вітер гілля рве деревам
як хмари небом пнуться в нікуди
картина ця в моїй душі завмерла
твоїх слідів…
мені вже не знайти…
думки про тебе вітер не тримає
він кине спогади у за́кути світів
без тебе в серці буревій здіймає
найбільший шторм…
серед усіх морів…
він рве мене частинами кидає
виймає душу гублячи мене
кохання є й нікуди не зникає
колись як вітер…
моя біль мине…
24.07.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800506
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2018
автор: Пасічник Анатолій