А пам'ятаєш запах стиглих груш?
Таких солодких, наче у дитинстві?
"Страшних"дощів, а після них - калюж,
Метеликів і квітів цвіт барвистий?
Як безтурботно нам тоді жилось
З морозивом, цукерками в руці.
А зараз, нам любити довелось
Чіпляти маску на своїм лиці.
Дорослий світ... В нім скільки пустоти...
А як багато підлості і зла.
До щирості - вже спалені мости.
І скрізь хаос, повсюди темна мла.
Ми хочемо змінити всіх і все.
Крапки в словах, без змісту, розставляти.
І мати покоління, що росте,
Все ж... Нам потрібно з себе починати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800569
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.07.2018
автор: Таня Барабарщик