https://www.youtube.com/watch?v=rIj_9734Pi0&list=WL&index=14&t=0s трохи навіяло думок....
Ай, ту те, ту те, ту те –
Виводить романсеро.
Ай, ту те, ту те, ту те –
Циганський серпантин.
Гуляй-гуде весілля –
Бурштинова прем’єра.
Ай, ту те, ту те, ту те
І чорні тачки, й білий клавесин.
Фата зі злота – ось же воно, щастя!
Голівка нареченої ледь-ледь її трима.
І брязкають і грають браслети на зап’ястях.
Все дорого. Все круто. Та радощів нема.
Розшито сукню золотом – «в підлогу»!
І струмениться вельйон в позолоті.
А попереду ще – дороги і дороги ,
Чому ж в очах – ця злякана скорбота?
Купають п’яні вишні знатні вина,
І, ніби відхідну, бринять гітарні струни.
А наречена – ще ж така дитина...
Та й наречений зовсім-зовсім юний.
Змолили «щастя» – розкоші палати!
Скарби намріяні, вдоволений Баро...
А дівчинці – іще б ляльками гратись!
Чи бавитись між виноградних грон.
Юнак збентежений, весілля передзвони
Він не чигав ...та кінницею ввись
Біжить дитинство, мов на перегонах!
Не наздогнати... Й гості вже зійшлись.
А їх батьки, циганських два барона,
Так поріднитись мріяли давно.
Багатство та заможність – баронова корона,
Співає романсеро, річками скрізь вино.
Чи ж розуміють, що це – їх весілля?
Які ж бо вони бідні, оці багаті діти...
Так хочеться втекти із цього божевілля.
А на весіллі ж треба всім радіти!
У самоцвіти одягли годинник
(аж рученята ті зігнулися тонкі!)
Сія розкішно святом цей будинок,
(Якби ж не погляди ті родичів липкі!)
Все «по понятіям», все чисто «як годиться»:
Печене порося задерло п’ятака,
Не вистачає лиш пера Жар-птиці,
Та ще тієї ж птиці молока.
А ще зірок-побачень в зорепадах!
П’янких зізнань, закоханих очей,
Та шелесту осінніх листопадів,
Прощань, зітхань, і зустрічі ночей...
Трива вбранневорозкоші парад!
І...може б не спинить гірких потоків дум...
Та, змовницьки всміхнувсь молодший брат:
Він наречену смикнув за фату.
Гуде весілля «бароно́вських» грошей!
І тільки мати, упіймавши мить,
Прошепотіла: «Доню... він – хороший...
Полюбиться...ви, діточки, живіть».
Ай, ту те, ту те, ту те –
Виводить романсеро.
Ай, ту те, ту те, ту те –
Циганський серпантин.
Гуляй-гуде весілля –
Бурштинова прем’єра.
Ай, ту те, ту те, ту те
І чорні тачки, й білий клавесин.
©Тетяна Прозорова
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800659
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.07.2018
автор: Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова)