Тихіше розтинів і хованок

Ти  будуєш  ілюзію  порядку,
коли  твій  крик  рясніє
кров’ю,
що  тече  із  повітряних  замків

ти  руйнуєш  словесну  мембрану,
яка  розтягує  зґвалтований  труп
смертю  приносить  параліч  нестатків
на  землю  снів  чорніших
за  смердючий  сміх  чудотворців

святі  спонукають  тебе  до  ніжного
поцілунку  з  янголом  в  очах  якого
вогонь  гасне  і  перетворюється
на  гострий  кинджал  згуби

для  когось  ти  відкрита  книга  пітьми,
для  когось  рана  від  глибокого  порізу
між  шийними  хребцями,

в  тиху  літню  ніч
там
поселиться
дух  любові
і  випотрошить  твоє  черево,
заповнюючи  тебе  сонцем  і  снами.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800737
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.07.2018
автор: Immortal