Невесело безжурному мені
дивитися на бісову роботу,
що люди в основному-то смішні,
такі смішні, аж плакати охота.
То забавляють Марса на війні,
то як орфеї ударяють струни,
то забувають звуки чарівні
і лаються як ідоли Перуна.
Але у цьому світі все не так.
І з букви ем заслужений чудак
натягує на деко арфи нерви.
І падають із неба деркачі,
і уночі вичитують сичі
науку осовілої Мінерви.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800761
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 26.07.2018
автор: I.Teрен