Виший мені, мамо, синє небо,
Щоб малюнок бачив я здаля.
Щастя мені більшого не треба,
Хай узори бачить ці земля.
Виший в небесах мені доріжку,
Чистими нитками, як сльоза.
По краях вузесеньку маніжку,
Ниткою, як ніжна бірюза.
Ця доріжка має бути в небі,
По краях густий буяти цвіт.
Щоб вона пливла, як білий лебідь,
Всі роки допоки є цей світ.
Виший мені, мамо, синє небо,
Щоб малюнок бачив я здаля.
Щастя мені більшого не треба,
Хай узори бачить ці земля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800764
Рубрика: Присвячення
дата надходження 26.07.2018
автор: Віталій Назарук