Стискається серце, каламутиться розум.
Що коїть хижа людина? Що коїться в світі?
Жадоба страшна Божому дару погроза.
Неправда людська - це шкода землі і блакиті.
Істото, нащо ти нищиш ласки природи?
Всі блага землі і синього неба для тебе.
У славі лютує життя рабського роду,
Бідує і бачить, яка у державі потреба.
Без слова, без думи наше майбутнє бреде.
Спинити , мов хоче себе, бо бачить руїни.
Забутий спосіб життя. Непотрібність гуде.
В нове ступивши коло, холоне час країни.
Отямся, людино, від зла, ти не тварина.
Природу бережи розумом свого народу.
Умийся чистою росою, Батьківщино,
Жорстокий вік іде, де життя, немов погода.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800805
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.07.2018
автор: Жора Гарпунов