Низенько Богданівцям в пояс вклонюсь.


Ви  перші  герої  за  вільну  Вкраїну,
Народ  память  гідно  в  столітті    беріг.
Священна...  немає  ні  часу  ні  тліну,
Хоча  вже  відтоді  пройшов  цілий  вік.

Упали  на  брук  ви  від  куль  московита,
Впритул  розстріляла  московськая  вош.
Та  кров  молода  не  даремно  пролита,
Пруть  дірки  наскрізні  в  орди  із  калош.

 В  мереживо  карби  тулюся  щокою,
У  памяті  вашій  брати  розчинюсь.
Ніколи  Украйна  не  буде  рабою,
Бо  Світлим  Богам  вже,  своїм,  я  молюсь.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800874
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2018
автор: Андрій Л.