НЕ ПИШЕТЬСЯ, А СЕРЦЕ ЧОМУСЬ НИЄ

 Не  пишеться.  Чому,  яка  причина?    
Чи      вмерла  думка,  а  я    ще  живу?  
А  може  це  душевна  хуртовина  ,  
Не  взмозі  вже  зловить  оту  одну!  

Вона  одна  здіймає  бурі  хвилі,
Що  б'ють  постійно  в  злічені  роки.
ЇЇ  шукаю  в  спогадах  стокрилих,
Які  творили  сутність  боротьби.  

Бо  що  життя?  Морські  постійні  хвилі,
То  нагорі,  то  падають  в  глибінь  ,
Вдаряють  беріг,    розбивають  сили,
І  знов    розгін,  і  знову  новий  гін!

Ось  так  живу.  Так  в  кожного  буває,
Десь  час  пливе  ,не  всилі  зупинить,
Зупинка  близько,  серце  невгаває,
Так  хочеться  любити  і  творить!  
 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801011
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.07.2018
автор: горлиця