Залиш мене - мені!...
Хоч крихту, міліметр, атом, мрію...
Сил концентрація - Везувій! (Думав ти...)
Але і той, рокочучи, маліє...
Розхристаний, на попелі...
-Не спи!...
Кричу - собі. Так хочу бути небом,
теплом весни і громом поривань...
Нема в мені піщини від вагань!
Лиш пролетіти б з вітром понад степом...
Там, де є Хтось - натхненник сподівань.
-Не спи!
27.07.2018р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801024
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 28.07.2018
автор: Іванюк Ірина