Урок (болгарська притча)
Один Габровський пекар любив посидіти з приятелями в трактирі. Там він щедро пригощав їх і нерідко пропивав з ними всю свою денну виручку. А одного разу він пропив навіть ті гроші, які були у нього відкладені на покупку борошна. Соромно було пекареві йти до торговця борошном з проханням відкрити йому кредит, але нічого не поробиш, пішов. Ось приходить, а торговець стоїть біля дверей складу і лузає насіння. Вислухав він прохання пекаря, але не став поспішати з відповіддю. Дивився, дивився на пекаря, потім простягнув йому долоню, на якій лежали три насінини, і сказав: Пригощайся! Пекар хотів було взяти їх, але торговець тут же прикрив пальцем іншої руки дві насінини і дозволив взяти тільки третю
. - Ось так, треба пригощати, щоб жити в достатку! - повчальним тоном промовив торговець і відправив в рот дві інші насінини.
Переклала на українську мову 28.07.2018 11.48
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801061
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2018
автор: Тома