[i](Прощальні подихи душі)
[/i]
Як просто втратити довіру,
Як складно знову повернути…
Мурахи бігають по шкірі –
З Тобою разом нам не бути…
А липень тоне у дощах,
Росою вмилася душа.
Горить вогонь в Твоїх очах,
На серці опік залиша.
Нам більше нічого втрачати,
Знайомі ми… І не знайомі…
Просила Ти не помічати
Тебе при зустрічі. У комі
Застигло втрачене кохання,
Свій відчай загортаю в риму.
Згасає вогник сподівання,
Сльоза скотилася незримо.
Лиш мерехтять на небі зорі,
Мізерний шанс сто до одного.
В реальності життя суворій
Я долю довіряю Богу.
Час все розставить по місцях,
І кожному все дасть у міру,
Рубці затягне на серцях…
Як просто втратити довіру…
28.07.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801159
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2018
автор: Finist