Тихо... Ніч... Лиш листя шелестить
У траві цвіркун пісні сюркоче.
Місяць в небі зорям ворожИть
У човні він їх катати хоче.
Ніч ховає серед зір дива,
Розкидає діаманти в небі.
Серед них стежина пролягла,
Любий мій по ній спішу до тебе.
Я спішу коханий в твої сни,
Щоб у них зустрітися з тобою.
Понесе кохання нас весни
І пригорне тихо під вербою.
Там де річка тихо хлюпотить,
Там де зорі падають у неї.
Нас кохання жде, воно не спить,
Залишуся у тім сні твоєю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801187
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2018
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)