Спека. Чекаю, допоки розквітнуть квіти,
Все пливе й розчиняється, наче цукор у каві,
І хотілося б дуже десь поза містом жити
І на луках хрустких збирати волошки ласкаві.
В голові булькотить невиразний суп із поезій,
В'януть фрукти, їх ліниво куштує пузата муха,
Місто мовчки дрімає - воно не зовсім тверезе,-
І пташиний спів, і розмови людські принагідно слуха.
29.07.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801193
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.07.2018
автор: Wiggily