[i]Знайди мене й зітри з обличчя сльози й втому,
Переживи нещадну спеку і цей день тяжкий.
Постели немов рушник - шлях, мені додому,
І принаймні, нехай він буде світлий та легкий.
Знайди мене, десь там, за обрієм, за краєм,
В чужих землях і далеких ще незвіданих світах,
Хоч на ранок, ми знову розійдемся й пощезаєм,
Але залишимо слід у серці й дотик на вустах.
Знайди мене, поміж мороку війни, вогню та диму
І невпинно та без стриму - навзаєм, міцно обійми...
Знайди мене, прошу, лиш не шукай мені, заміну
Та час хоч би на хвилину - в цю мить ти, зупини...
Знайди мене, між зниклих міст посеред туманів,
Десь там, де в морі - загубились, пілігрими й кораблі...
Знайди мене, як правду на межі усіх обманів,
Знайди мене, хоча б - на цій, такій малій землі... [/i]
Фото Marta Syrko
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801200
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 29.07.2018
автор: Валерій Кець