Із клітки вирвалась, злітає
Маленька пташка в небеса,
Вона сама того не знає:
Куди спішить її душа.
Крильми махає бідолаха
І все летить, летить, летить...
Аж до останнього ще змаху
У грудях серце тріпотить.
Їй остогидла так неволя -
Не було сили вже терпіть.
Здається, усміхнулась доля -
Забув хтось клітку зачинить.
Тепер душа її співає,
Чимдуж летить у височінь.
Чого чекати, ще не знає:
Чи злетів, а чи потрясінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801217
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2018
автор: Ольга Калина