Легкі морози обкутують тіло,
Десь хуртовини взялися в душі.
Скільки ж то літ по житті пролетіло,
Нині вони вже лише міражі.
Серце – життєвий двигун, ще колотить,
Є ще бажання трохи пожити…
Час мої скроні сріблить - не золотить,
Може вдасться каргу обдурити.
Очі ще хочуть побачити внуків,
Правнуки мають душу зігріти.
Хай Бог спасе від настирливих круків,
Віку добавить, щоб порадіти…
Хочу спокійно дожити до віку,
Мою обачність хай Бог береже.
Сили додасть у цей вік чоловіку,
Може кохання нагряне іще…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801282
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.07.2018
автор: Віталій Назарук