Острів любимих, рідних, друзів

Любити  заборонить  хто:  Творця,
Батьків,  діток,  дружину,  чоловіка,
Любов'ю,  що  не  відає  кінця,
Яка  є  Духом  Божим  споконвіку?
Який  в  нас  дух,  кістлява  смерть  якщо,
За  кожним  ходить,  ніби  лев  голодний,
Чи  визнали  -  без  Бога  ми  -  ніщо,
Чи  прагнуть  душі  від  гріха  свободи?

Чи  просимо  душі  Рятівника
Від  долі  -  в  пеклі  за  гріхи  горіти,
Щоб  в  душах  Своїм  Духом  спонукав
Бажання  -  вмінню  Божому  навчитись?
Він  вічного  життя  здобув  нам  Дар,
Хто  ж  оцінив  цього  Дарунка  Ціну,
Чи  просимо,  щоб  Духа  Свого  дав,
Що  вчить  любити  Бога  і  людину?

Чи  дійсно  бути  хочемо  людьми  -
Подобою  Спасителя  від  смерті,
Чи  ворогом  Христа  лягти  кістьми,
Щоб  не  просити  Дух  Святий  -  безсмертний?
Бо  лише  Ним  ритм  в  серце  -  "я  люблю",
Безсмертний  Бог  бажаючим  вливає,
Та  жити  так,  як  всі  живуть  в  раю
Він  силоміць    серця  не  заставляє.


Свій  Дух  Святий  Бог  тій  душі  дарує,
Що  дихати  Їм  вічно    потребує!


СПОКОНВІКУ  -  від  самого  початку  життя,  на  все  життя
СПОНУКАТИ  -  викликати  бажання  робити  що-небудь;    
заохочувати  до  якоїсь  дії,  певного  вчинку.
ЛЯГТИ  КІСТЬМИ  -  лягти  в  могилу
ПРОСИТИ,  МОЛИТИ  -  звертатися  з  проханням  -  
смиренно,  покірно  і  старанно,  оскільки  нижчий  
просить  у  вищого.
ПОТРЕБУВАТИ  -  відчувати  гостру  нестачу  чогось,  
необхідність  у  кому-,  чому-неб.

###################

Есть  неземной  в  океане  земли  -
Маленький,   сказочный  остров,
Там,  где  умеют  друг  друга  любить,
Там,  где  всё  искренне  -  просто.
Просто,  просто,  -  где  в   одной  связке  все  «я»,
В  гости,  в  гости,  -  в  любое  время  друзья,
Тосты,  тосты,  -  где  произносят   душой,
Остров,  остров,  -  где  души  все  нагишом.

Там,  где  не  славят   своё   статус-кво,
Равенство  вряд  ли  в  изгои,
Дружбы  святой,  её    чувств  естество,
Штормом  валютным  не  смоет.
Срочно,  срочно,  -  коль  другу  помощь  нужна,
Ночью,  ночью,-  тогда  тебе  не  до  сна,
Точно,  точно,  -  летишь,  к  тем  пулей  на  зов,
Прочно,  прочно  -  с  кем  повязала  любовь.

Пусть  не  отмечен  на  картах  земных,
Есть  он  в  широтах  сердечных,
Остров   любимых,  друзей  и  родных
Маленький  пусть,  зато  вечный.
Крыша,  крыша,  -для  всех  нас  небо  одно,
Фишки,  фишки  -  для  игр  сердцами  на  дно,
Слышим,  слышим  -  душою  тех,  кто  любим,
Дышим,  дышим  -  мы  Духом  вечной  любви.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801310
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2018
автор: Ведомая любовью