Хай ворог сміється поганий,
Тішиться горем, бідою.
Він, мабуть, безрідний чи п’яний?
Може, лиш вийшов з запою?
Гаддя, що сховалося в норах,
Нишком за ноги кусає.
Розлазиться всюди, й по горах,
Отруту в серця заливає.
Несе он млинці на лопаті,
І табори вже готові,
В обслузі, лишень, біснуваті.
«Воронок» – напоготові!
Чи вас не торкається горе,
Що діти в полоні у змія?
Брехні виливається море.
До смаку чужинські помиї?
Смакуйте, бездумні, та знайте:
Вариво теє на трупах.
Етикетку ж ви прочитайте:
«Россия. Но только для глупых»
І доки ж вас будуть дурити
В телеках ті путіністи?
Назад – можуть раки ходити,
А пси – блювотину їсти.
На зло ворогам і безрідним
Встане Вкраїна з руїни!
І кроком упевненим, гідним,
Вижене кодло зміїне.
В борні нам Господь допоможе.
Він – наша правда і сила.
Вставайте! Всі разом ми зможем!
Чекає нас рідна і мила.
Галина Яхневич.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801323
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2018
автор: Тріумф