Сяють наче зорі
Твої очі, мила.
Їх блакить прозора
Мене полонила.
Полечу як вітер,
Вдячний своїй долі,
І порину в квіти
У безкрайнім полі.
Я не знав без тебе,
Що таке буває.
Нас єднає небо,
Нас любов вітає!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801399
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.07.2018
автор: Марат Школьник