ЧОВЕН

П’ю    каву  і  шукаю  благородства
В  своєму  організмі.  Все  дарма.
Не  помічати  бруду  –  неподобство,
Тут  величі  і  мужності  нема.

Не  ображати  інших.  Хай  утонуть
В  невігластві  своєму?  Згинуть  хай?
Ні  так  не  можу.  Це  не  по-людському,
А  по-людському:  разом  в  пекло  й  рай.

Бо  не  даремно  зібрані  ми  в  купу.
Перехрестились  долі  і  шляхи.
Ми  на  підводному  човні  епохи.
«Я»  -  не  працює,  діє  тільки  «Ми».

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801401
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.07.2018
автор: Пісаренчиха