Кіт їсть мишу, вівцю – вовк,
Лев – роззяву антилопу.
А блосі – всяк піде впрок,
Аби теплий, щоб кров з соком.
У людському світі – зло:
Не збагнеш, хто вовк, хто заєць.
Хто надасть тобі крило,
А хто ззаду покусає.
Вкусить раз, то не біда,
Щоб не їв лиш регулярно.
Родичі гризуть нас так.
За них молимось ми вправно.
А тут гріх алаверди,-
Бо на гріх ти провокуєш.
Тяжко Господу спасти
Тих, чий гріх, як дань цінуєш.
Так от сам і обирай
На Землі ти хто й для чого.
Раба не пускають в рай –
Він образив в собі Бога.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801402
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.07.2018
автор: Пісаренчиха