Немислимо!
Такий просторий світ,
А нам удвох з тобою в ньому тісно.
Немовби десь приховано магніт,
І нас він кігтем упіймав залізним.
Ти – скрізь. Як дух.
Знайомі явори
Взяли твій голос.
Не шумлять, а кличуть.
І навіть Місяць дивиться згори
Твоїм одухотвореним обличчям.
Насварюється мудрий Зодіак:
Сузір'я наші ладити не вміють.
І те не так, як треба,
Й те – не так!
Чого ж душа у захваті німіє?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801530
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2018
автор: Ніна Багата