Ще монотонну пісню дощ співав,
Закуталося небо у тумани,
Вмивалася-купалася трава,
Краплин води листочки не тримали.
І гілля сосен опустило вниз
Лапаті і колючі свої руки –
Давно ж чекали теж дощу вони,
Тепер їх ледь помітні дивні рухи.
Під краплями рівненького дощу
Атласилось косулі мокре тіло,
А дощик несподівано ущух –
Зозуля покувати прилетіла.
15.04.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801585
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.08.2018
автор: Ганна Верес