Не говори і замри хоч на мить.
Тихше... Ти чуєш, як літо мовчить
Там за вікном й бродить зі сном
Так невловимо, неначе фантом?
Лагідна втома і сонний дурман.
Пізно... Підкошує млявий обман.
Ось й дрімота... Фішка проста:
Ти її хутко впіймай за хвоста.
Ніжна знемога і спокій німий
Нишком крадуться у час цей нічний.
Очки злипаються. Спатки пора.
Вже закінчилася з днем твоя гра.
Просто розслабся, думки відпусти.
Скоро потрапиш ти в інші світи.
До сновидінь поспішай, за межу...
Я – літнє Сонце – тебе розбуджу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801692
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.08.2018
автор: Babenko Oleksandr