Літня колискова

[i](дівчача)
[/i]
Тиша.  Спить  усе  довкола,
навіває  сон.
Свіжо.  Пахне  матіола,
ніч  бере  в  полон
тих,  хто  бігав  і  сміявся,
грався  і  співав,
хто  квітками  любувався
і  ходив  на  став.

Ніч  прийшла  і  небо  чисте
всіяли  зірки.
Перламутрове  намисто
облягли  хмарки.
Як  млинець  янтарний  місяць
котиться  згори.
Став  укрив  зірковий  ситець
літньої  пори.

Лине  музика  природи,
чутно  спів  цикад
і  доноситься  з  городу
ніжний  аромат.
Спіють  там  смачні  суниці,
відцвіли  сади.
Із  глибокої  криниці
наберем  води.

Завтра  новий  день  настане,
буде  знову  гра,
а  тепер,  моя  кохана,
спатоньки  пора.
Спи  красунечко  маленька,
вічки  закривай.
Татко  любить  тебе  й  ненька,
баю,  баю,  бай…

02.08.2018

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801703
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 02.08.2018
автор: Олександр Мачула