З ким варто збиратися в дорогу,
далека, а чи близька є мета,
не стане марно хто тривожить?
Складне і без того життя.
З ким варто збиратися в дорогу?
Хто руку у дорозі дасть,
з ким стане легко від порога,
слово чиє полегшить шлях.
Привітним, що про інших дбає,
але турботою гріх зловживать,
витримувати з тим тяжку дорогу,
поруч ідеш – не стане ображать.
Наче реп’ях чіпляти на собаку
не стане власні вади, чи чужі,
кидати сітку як рибалка,
хто риба тут, хто рибалки?
Із ким збиратися в дорогу
і шляхом рівним з ким іти,
буває, що хтось забуває:
рибалка хто, чиї сітки?
Додасть упевненості в собі,
з ким світ цей буде до лиця
і хто підтримає в дорозі,
і муз привітно зустрічав.
Речі прості собі збираєм,
щоб легшою дорога нелегка,
вона у нас іще триває,
із нею світ нас зустрічав.
16.06.2018.
Світлина автора.
Київ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801705
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2018
автор: Светлана Борщ