Ні що не нове на землі,
І кожна мить була вже пережита.
Сюжети й істини старі
Лиш у нову одежу вдіті.
І місячна серпнева ніч
Не раз співала про кохання,
І дим напівзгорілих свіч,
Дівочі сльози і признання…
Усе було із кимось вчора,
Кохання й щастя, радість й сміх.
І лиш ілюзія прозора,
Що вперше пада з неба сніг.
Та коли серце розриває,
Коли з очей дощ капотить,
У кожного своя біда буває,
Така, що і не пережить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801708
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2018
автор: Волинянка