Я полюбила камерність і тишу -
Такий собі невинний антураж.
Давно листів нікому я не пишу,
Та й обірвався поетичний стаж.
Люблю тепер красивий захід сонця,
Світанкам посміхатись в полі трав.
Дивитись, на дитячій як долоньці
Із сонця зайчик ніжно прикуняв.
Я полюбила спеку і негоду,
Вітрів пориви в галасі стихій.
Люблю гуляти в дощ і непогоду
І віддаватись мареву надій.
Я полюбила дні і тихі ночі,
Безмежне небо в морі голубім.
Люблю дивитись в щирі, добрі очі.
Люблю купатись в океані мрій.
І як би це життя не катувало,
Я вдячна Богу, що іще люблю.
Яким би не пекучим було жало,
Я вірю ще, надіюсь, я живу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801738
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.08.2018
автор: Таїсія Шашилкіна