Достигають на гілках морелі,
А проміння літа ще гаряче
Осені в’є нитку із куделі
Та сліпим дощем гортанно плаче.
Падають морелі по-під ноги --
Сонця золоті в мініатюрі,
Літо перейшло через пороги
В ледь помітній для очей зажурі.
Середина літа розгорілась,
Щоб почати гаснути по-волі,
Почались жнива – природи милість,
Недаремні в трударя мозолі.
Золотих морелей усе менше,
У гніздечку підросли лелеки,
Виглядає час – двічний вершник
Осінь уже зовсім не далеку.
Надія Семена
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801784
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.08.2018
автор: Надясемена