Так запросто нiчого не робити.
Образитись на когось, чи весь свiт,
Динь з кавунами вкинути в живiт
I з муками такий живiт носити.
Не важко, нi, дозволити собi
Зупинку думки, чи зупинку серця.
Тут панацея злiсть, бо з пересердя
Себе пiднiмеш битись в цiй вiйнi.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801958
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.08.2018
автор: Пісаренчиха