На годиннику майже дев'ята,
Сіло сонце за обрій давно.
Цілий день я сьогодні чекала,
Ти мені не дзвонив всерівно.
Що ти робиш тепер з ким і де ти?
Чи була я у твоїх думках?
Хтось запав тобі глибоко в серце,
А я просто літала мов птах.
Тож навіщо цей погляд, цей голос?
І слова ті невже просто звук?
Я для тебе лиш привід забутись,
Я на рану накладений джгут.
Ти не знаєш, що там, на балконі,
Сигарету зажавши в зубах,
Нерішучи шукавши мій номер,
Нашу долю тримаєш в руках.
Пізня Осінь
2017р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802005
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2018
автор: Пізня Осінь