Я і ти ми боїмося, що колись ми будемо одні,
Що слова і мрії наші так і залишаться німі.
Що не будемо жити, а тільки існувати,
І не дізнаємось як по справжньому кохати.
Скажу відверто вам, що я боюся,
Коли на ближнього свого я злюся.
Бо може через мить його уже не буде,
А серце по зрадницьки, останню зустріч не забуде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802065
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.08.2018
автор: 333