Дорідна груша інеєм іскриться.
Чи спить? Чи травнем дихає тайком?
Верхівка, ніби здобна паляниця,
Присипана граками, як мачком.
Це вдень.
А смеркне – схожою на фею
Стає.
І ладна я заприсягтись:
Квітує груша!
Бо якраз під нею
Щовечора мене чекаєш ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802208
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2018
автор: Ніна Багата