Либідь - виїмь із підкоса,
виїдь, вибідь, з попід сносу;
викричи погонні зблищі
в ковичі;
в`ється рябич`ю мільдниця,
із підгрунтя взводь сочиться:
ні, нічий…
Монастирили по-кловно,
з попід самих болочів:
тільки згрудили мощів;
під горіховим буслом
оглощів…
Вийди-вип`яти, дівиця,
вдосталь в упряжі дъснитись;
кам`яницям сладко спиться –
дай хлещів!
Двунадесять підбайраків,
та, з протасих колимаків - пий горчинь!
Паки ти - сельню не люба,
аще соринью - голуба сволищинь;
за тобою - силь-зіщуга,
підіймай гущу-поднюгу,
акі Щек пращу-хуртугу,
акі Кия острогу, бо:
хоръвастий мещ - починь…
...очманіємо, під ним,
бідуваще,
воотщинь…
_____________
* оригінал тут:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569254
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802222
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.08.2018
автор: Криптопоэзия Krajzer