Зазирни собі у вічі
В дзеркало на себе,
Мо й правдиве розуміння
З’явиться у тебе.
Хто ти ?, - Який (яка) є
У даний момент
Правдивий можеш сказати
Собі комплімент...
Ні , - не в голос, а так тихо
Щоб нутро лиш чуло,
Не кидаючись в бокИ,
Просто в центрі було.
Щоб відчув єством своїм
Отак на однИні,
Що правда про тебе там,-
Десь по середині.
Скажім самі собі правду,
Бо ніхто ж не скаже,
Ніхто нам на нас самих
Очі не розв’яже.
Подивімся в свої очі,
А там і без слів
Все написано, як є,
Як би не хотів
Ти прикрасити ту дійсність,
Вбрати в кольорИ,
Є там правда, просто правда
Даної пори ...
Час від часу тай загляньмо,
Воно не зашкодить,
"Маємо, що маємо ",
Що є, - те й виходить.
А щоб вийшло, як бажаєм,
Життя барвінкове
Тяжко працювати треба
Над нутром, панове.
07.08.2018 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802290
Рубрика: Нарис
дата надходження 07.08.2018
автор: Олекса Терен