Впав на скроні випадково вересневий сніг,
заспівати колискову я тобі не встиг.
Враз у танці закружляла матінка-зима,
постелила покривала, та тебе нема.
Вже ударили морози на мою біду,
хоч під снігом зеленіє листя ще в саду.
Вітер віти рве-шматує, холод звідусіль,
вовком у душі лютує хуга-заметіль.
Закінчилась раптом осінь, світ закам’янів,
розтріпало вербам коси, стих пташиний спів.
Річка в панцері льодовім зупинила плин,
ти стоїш в вінку терновім під колючий дзвін.
Впав на скроні достроково вересневий сніг,
бо ступив я випадково не на той поріг.
Вже скували моє серце холоди й зима,
всюди білі покривала, але й ти сама.
13.12.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802479
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2018
автор: Олександр Мачула